1 Виникнення Київської Русі

Тема Виникнення Русі

Підручники

7 клас_Лях_Історія України_2003.pdf

 Прочитати законспектувати  параграф 13-16

Історія в цікавих мультфільмах

Програма ЗНО



1 Дати:

882 р. - об'єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. - запровадження християнства як державної релігії;
1019 - 1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в Києві.


 V ст., друга половина заснування Києва 
VIII-IX ст. формування союзів племен у східних слов’ян (полян, деревлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів тощо) 
860 р. військовий похід київського князя Аскольда на Візантію; особисте прийняття Аскольдом християнства, першим серед Руських князів 
882 р. утворення князем Олегом Київської Русі і убивство Аскольда
882-912 р. правління у Київській Русі князя Олега 
907 р., 911 р. вдалі походи Олега на Візантію, укладення першої торгової угоди 
912-945р. правління у Київській Русі князя Ігоря 
941 р., 944 р. князь Ігор здійснив невдалі походи на Візантію; під час першого походу кораблі Ігоря були спалені «грецьким вогнем»
 945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили князя Ігоря 
945 – 964р. правління у Київській Русі княгині Ольги, дружини князя Ігоря 
955 (56, 57) р. дипломатичний мирний візит княгині Ольги у столицю Візантії м. Константинополь (Царгород), під час якого Ольга особисто прийняла християнство
 964-972р. правління у Київській Русі князя Святослава 
964-966 рр. «східний похід» князя Святослава, під час якого Києву були підкорені в’ятичі та знищений Хозарський каганат
.968-969 рр. війни Святослава з Дунайською Болгарією
 971 р. поразка Святослава від Візантії у битві під Доростолом
 972 р. князь Святослав був убитий печенігами
 977-980 рр. міжусобні війни у Київській Русі за владу між синами Святослава. Перемагає Володимир
 980 – 1015 рр. правління у Київській Русі князя Володимира
 982 р. Володимир приєднав до Київської Русі Червенські міста (Західна Україна) і тим самим Об’єднав під своєю владою всі східнослов’янські племена
 988 р. прийняття християнства Володимиром та хрещення Русі 
989 – 996 рр. будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві - першої кам’яної церкви на Русі 
1015-1019 рр. міжусобні війни за владу між синами Володимира. Перемагають Ярослав та Мстислав, які до 
1036 р. правлять разом. Ярослав правив в Києві, Мстислав у Чернігові. У 1036 р. Мстислав помирає 
1019-1054 рр. правління у Київській Русі князя Ярослава 
1036 р. під стінами Києва Ярослав остаточно розгромив печенігів створення першого писаного зведення законів - «Руська правда» 
1037 р. на честь перемоги над печенігами у Києві князем Ярославом був побудований собор святої Софії 
1037 р. заснування Київської церковної митрополії
1051 р. главою руської церкви (митрополитом) вперше стає русич Іларіон заснування Києво-Печерського монастиря 
1054 р. Ярослав за заповітом поділив державу між синами: Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород і Псков; Святослав – Чернігів, Муром, Тмутаракань; Всеволод – Переяслав і Ростов; Ігор – Володимир-Волинський; В’ячеслав – Смоленськ. Смерть князя Ярослава

2  Персоналії:

Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.




Аскольд київський князь до 882 р. У 860 р. здійснив перший похід русичів на Візантію і першим серед руських князів особисто прийняв християнство. За «Повістю минулих літ» був боярином Рюрика, який осів у Києві й почав самостійно правити. За іншою версією Аскольд був нащадком Кия. Можливо Аскольд правив разом з Діром. Був убитий Олегом у 882 р. Борис, Гліб перші святі на Русі. Сини Володимира Великого, підступно вбиті братом Святополком
 Володимир Великий син Святослава, правитель Київської Русі 980-1015 рр. Приєднав до Русі Червенські міста. Об’єднав усі східнослов’янські племена. Провів реформи. Охрестив Русь у 988 р.
Ігор син Рюрика, правитель Київської Русі після Олега 912-945 рр.. У 941 р. та 944 р. здійснив невдалі походи проти Візантії. У 945 р. був страчений деревлянами під час полюддя
 Іларіон перший митрополит-русич, автор «Слова про закон і благодать» (ХІ ст.) 
Мстислав син Володимира Великого, правив на Русі разом з братом Ярославом з 1019 р. по 1036 р
Олег засновник і правитель Київської Русі 882-912 рр. У 907 р. і 911р. здійснив вдалі походи на Візантію. Прибив на воротах Константинополя свій щит 
Олег, Ярополк, , Володимир сини Святослава, які вели міжусобні війни 977-980 рр., у яких переміг Володимир 
Ольга жінка Ігоря, княгиня Київської Русі 945-964 рр. Помстилася деревлянам. Провела перші реформи. Відвідала Константинополь. Особисто прийняла християнство 

Святополк син Володимира Великого, розпочав міжусобні війни з братами, підступно вбив своїх братів Бориса та Гліба Святослав князь-воїн, правитель Київської Русі 964-972 рр. Здійснив «східний похід», знищив Хазарський каганат. Організував Балканські походи, воював з Дунайською Болгарією. Був убитий печенігами 
Рюрик правитель варязького племені, якого у 862 р. запросили на князювання новгородці. Засновник династії руських правителів – Рюриковичів
 Ярополк, Олег, Володимир сини Святослава, які вели міжусобні війни 977-980 рр., у яких переміг Володимир
 Ярослав Мудрий син Володимира Великого, правитель Русі 1019-1054 рр. Розгромив печенігів у 1036 р. Побудував у 1037 р. Софіївський собор. Заснував першу бібліотеку на Русі. «Тесть усієї Європи»


4  Поняття та терміни:«племінний союз», «князь», «язичництво», «християнство».

Балканські походи походи київського князя Святослава 968-972 рр. на землі Дунайської Болгарії 
Білі хорвати східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Західної України (Карпати). Білі хорвати останніми серед усіх східнослов’янських племен були приєднані до Київської Русі (наприкінці Х ст.)
Варяги народи Скандинавського півострова. Інша назва: нормани, вікінги, північні люди Волиняни східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Правобережної України (Волинь)
 Деревляни східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасного українського Полісся (р. Тетерів)
 Десятинна церква святої Богородиці перша кам’яна церква на Русі, побудована за часів Володимира Великого у 989 – 996 рр. 
Дружина постійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою 
Дуумвірат правління двох Київська Русь (Руська держава) середньовічна держава східних слов’ян із центром у м. Київ.
 Князь правитель держави на Русі. Раніше – керівник війська, племені, роду
 Куявія південний центр східних слов’ян. Руська земля із центром у м. Київ за назвою арабських мандрівників
 Митрополія церковно-територіальна одиниця, яку очолює митрополит 
Міжусобні війни громадянські війни всередині держави за владу
 Монархія форма державного правління, у якій влада передається по спадковості
 Печеніги тюркські племена, що панували в українських степах Х-ХІ ст.
 Племінний союз об’єднання декількох племен; перехідний етап на шляху до виникнення держави
Повоз повинність у Київській Русі, що полягала в обов’язку поставляти с/г продукти в установлені князем місця. Запровадила княгиня Ольга 
Погост місце збору данин. На погости Русь поділила княгиня Ольга 
Полюддя збір данини, під час якого князь об’їжджає свої володіння 
Поляни східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Київщини (р. Дніпро)
«Руська правда» перший писемний звід законів на Русі 1036 р. часів Ярослава Мудрого Сіверяни східнослов’янські союзи племен, що проживали на території сучасної Чернігівщини (р. Десна)
 Славія північний центр східних слов’ян з центром у м. Новгород за назвою арабських мандрівників 
Східний похід похід київського князя Святослава 964-966 рр. проти Волзької Булгарії та Хазарського каганату 
Тиверці східнослов’янські союзи племен, що проживали у міжріччі Дністра та Прут 
Уличі східнослов’янські союзи племен, що проживали у пониззі Дніпра, від р. Рось до Чорного моря
 «Устав земляний» зведення законів усного звичаєвого права за часів Володимира Великого Урок (оброк) точний розмір данини, що встановила княгиня Ольга 
Хозари східні сусіди східних слов’ян IV-X ст. Утворили державу Хозарський каганат і певний період збирали данину із східнослов’янських племен. Іудеї. Знищені руським князем Святославом у другій половині Х ст
Християнство світова релігія, яка виникла в І ст. і основується на вченні Ісуса Христа. У 1054 р. християнство офіційно розкололося на католицизм із центром у м. Рим та православ’я із центром у м. Константинополь. Русь була охрещена за східним, православним зразком Червенські міста східнослов’янська територія (Західна Україна), що була останньою приєднана до Київської Русі князем Володимиром у 982 р.
 Шлюбна дипломатія встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між правлячими родинами 
Язичництво поклоніння силам природи, віра в багатьох богів

Натуральне господарство – господарство, у якому продукти виробляють для власного споживання, а не на продаж.
Підсічна система землеробства – це коли ділянку лісу вирубують, спалюють і використовують.
Реформа – докорінна перебудова; зміна, нововведення.
Полюддя – у давній Русі збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.
Печеніги – тюркські кочові племена, що з ІХ ст. населяли північне Причорномор’я.
Сармати – кочові іраномовні племена, споріднені зі скіфами.
Уроки – чіткі розміри данини.
Вотчина – це земельна ділянка, що передається у спадок.

Регент – виконує обов’язки князя при малолітньому спадкоємцеві. 

Факти

5 Розселення східнослов'янських племінних союзів

.ПЕРШІ ЗГАДКИ ПРО ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. Слов’яни – предки 15 сучасних євро пей ських народів, у тому числі й українського, формувалися протягом 2–1 тис. до н. е. на лісостепових просторах від Вісли до Дніп- ра. Ці терени дослід ники називають прабать ків- щиною слов’ян. Проте багато вчених заро дження слов’ян пов’язують із ширшими те ренами – від Одри (Одера) до Дніпра. Від початку 1 тис. н. е. кількість слов’янських пам’яток невпинно зро стала, проте археологам досі не пощастило відкрити археологічну культуру до 5 ст., яка цілком належала б пра слов’янським чи слов’янським племенам Най давніші свідчення про слов’ян відносять до по чат ку нової ери. Вони належать римським істори- кам 1–2 ст. Плінію Старшому, Тациту й александ- рійському географові Птолемею (2 ст.). Усі троє на- зивали слов’ян венедами. На дум ку археологів, саме венедам відповідають зарубинецька та черняхівська археологічні культури у їхній слов’ян ській частині. Докладніше розповідають про слов’ян джерела 6 ст. й наступних. Велику увагу їм приділив автор історії готів Йор дан у книзі «Про походження та діяння ге- тів» 551 р. «Ці венеди походять від одного ко реня ісьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавінів…», – говорив Йор дан про сло в’ян. Назви склавіни та анти щодо слов’ян поряд із назвою ве не- ди трапляються і в інших джерелах. Вони засвідчу-ють поділ давніх слов’ян на різні племінні об’єд нання. Так, за Йор да ном, венеди меш- кали в басейні Вісли, анти – в Под ніпров’ї, склавіни – між Дністром і Дунаєм.

СУСПІЛЬСТВО ТА ГОСПОДАРСТВО ДАВͳ НІХ СЛОВ’ЯН. У 6–7 ст. дав ні слов’яни наблизилися до створення держави. За- лишки великого сло в’янського міжпле- мінного центру ар хео логи знайшли, при- міром, на Волині – це Зимнівське городи- ще. Про досить склад ні суспільні відно- сини у слов’ян, формування в них племін- ної верхівки свідчать дже рела 6 ст. Багато свідчень указує на особливу роль у житті слов’ян спільних рад, на яких ухва лю- валися найважливіші рішення. «Ці пле ме- на, склавіни й анти, не підлягають одній людині, – писав у 6 ст. Прокопій Кеса рій- ський, – а з давніх-давен живуть у демо- кратії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують гуртом». Давні сло в’яни жили з хліборобства та осілого ско тарства. Вони вирощува- ли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі, від даючи перевагу ярим сортам. Сіяти ози ми ну навчились у дру- гій половині 1 тися чо ліття. З городини знали горох, ріпу, редьку, цибулю й час- ник. Довгий час панівною у хліборобстві була перелогова система. З тварин роз- водили велику й дрібну рогату худобу, овець, свиней. По міч никами в сло в’ян сь- ких господарствах були воли та коні. Не нех тували слов’яни тися чолітнім мислив- ським і рибальським до свi дом. З-поміж ремесел особ ливого розвитку досягли ли- варна спра ва й ковальство. Своєрідним у слов’ян було ви робництво глиняного посуду. Тривалий час, навіть після того як, від інших народів було за- позичено гончарний круг, кераміка аж до 10–11 ст. лишалася ліпною.
 ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН. Наприкінці 5 – на початку 6 ст. відбулися пер ші самостійні походи слов’ян на Візан тію. Наслідком воєнних походів проти Візантії стало переселення слов’янських пле- мен на землі Балканського півострова. Для сло в’ян- ських племен почався новий етап їхньої історії – життя на бал канських землях, в оточенні інших наро дів, яке дало початок сучасним півден но сло в’ян- ським народам.

РОЗСЕЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМІННИХ СОЮЗІВ ͵ ПРЕДКІВ УКРАЇНЦІВ. Назви східнослов’ян- ських племінних сою зів зберіг літопис «Повість минулих літ». Так, на території сучасної України, за літописом, мешкало сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, ти верці та сіверяни. Звертаємо вашу увагу, що по- ряд з назвою волиняни літописець уживає ще дві – дуліби та бужани. Сучасні дослідники наголошують, що союзи східнослов’янських племен на тери торії України вже в 7 ст. складали одну етнокультурну, мовну й політичну гру пу, яка за вказаними ознаками вираз- но від різня лася від північних східнослов’янських пле мен. За наступних століть об’єднувальні тенден- ції в цій групі лише посилювалися, що сприяло ви- никненню в 9 ст. держави з центром у Києві, а також формуванню праукра їнського народу та його мови.


Відіо Виникнення словян .Києва. Князі Переглянути









ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО
 ЗВИЧАЇ СЛОВЯН 
ТА КИЇВСЬКА РУСЬ
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО   КИЇВСЬКА РУСЬ

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ВІРУВАННЯ СЛОВЯН

Тренінг -Пазл "Три гілки словян"Пройти тут

Пройти тест Словяни Пройти

6  Позначати на картосхемі

--території розселення східнослов'янських племінних союзів у VIII - IX ст., 

--шлях «з варяг у греки», 

--територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого.










7  Утворення Київської Русі.




Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору










ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО АСКОЛЬД І ДІР
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ОЛЕГ
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ІГОРЬ
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ОЛЬГА
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО СВЯТОСЛАВ
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ВІЙСЬКОВІ ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДІО ЗАГИБЕЛЬ СВЯТОСЛАВА


 Перші Київські володарі часів становлення держави Київська Русь


Династія Києвичів
Династія Рюриковичів
Кий Щек Хорив
V-VIст.
Аскольд і Дір
?-882
Олег
882-912
Ігор
912-945
Ольга
945-964
Святослав
964-972
-    спорудив місто на Дніпрі;
-          на Дунаї заснував фортецю;
-    Київ виник в V ст.;



- ходив на Візантію у 528 році;
- підписано мирну торгову угоду;
- об’єднував східнослов’янські племена навколо Києва;
- зміцнив військо, найняв варягів;
- перший князь, який прийняв християнство;
- 882рік- його було вбито князем Олегом;


- 860рік- здійснив похід на Візантію і уклав вигідну угоду;
- був регентом при малолітньому синові Рюрика Ігореві;
- об’єднував полян, словен, радимичів, і дрегоаичі; кривичів
- створив опорні пункти, куди треба зносити данину;
- будував міста;
- відновив язичницьку віру;


- 907рік-вдалий похід на Візантію;
- 911рік-було підписаний договір з Візантією;
- 910рік-здійснив похід до Каспійського моря, на Кавказ;
- 912-похід на Закавказзя;
- об’єднував східнослов’янські племена;
- найбільше воював з древлянами;
- вів боротьбу з уличами та тиверцями;
- збільшив данину з племені, що викликало повстання проти нього у 945 році і вбили Ігоря;



- 941-похід на Візантію(спалено руський флот грецьким вогнем);
- 944-було заключено договір з Візантією;
- 915,920-бої з печенігами;
- уклав договір з Хозарським Каганатом;
- 944рік- пішов на Закавказзя;
- помстилася за смерть чоловіка(3 помсти);
- встановила місце збору данини – погости;
- встановила норму данини(устави, уроки, оброки);
- заснувала міста, де поставила своїх урядників;
- поставила знаки(знамення);
- прийняла християнство;



-957рік- поїхала на переговори до Візантії;
- 959рік- відправила посольство до нім. імператора Оттона І;
- підкорив в’ятичів;
- в 969році поставив свого сина Ярополка в Києві, Володимира – в Новгороді, Олега – в Овручі;

- 965рік- перший похід на Хазарський Каганат і взяв столицю Ітіль;
- 968рік- другий похід на Хазарський Каганат;
- 1 похід на Булгарію і розгромив м. Булгар;
- 1Дунаєвський похід на Болгарію;
968-печеніги напали на Київ;
-2дун.похід на Болгарію;

Пройти тест Киїіська Русь Пройти
Пройти тест Киїіська Русь 2ПРОЙТИ


ТРЕНІНГ Знайти відповідність "Перші князі" Пройти тут ТРЕНІНГ Електронна таблиця "Перші князі"Пройти тут

ТРЕНІНГ Гра Перший мілліон "Київські князі" Пройти тут

Визначати.значення та наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів доби, передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії

АСКОЛЬД
ОЛЕГА

 ІГОРЯ
 ОЛЬГИ
 СВЯТОСЛАВА

Вхідне тестування Переглянути.
 1 Розселення східних слов'ян ПЕРЕГЛЯНУТИ
 робота з картою.
http://onlinetestpad.com/ru-ru/Go/Іstorіya-starodavnoi-Ukraini-28445/Default.aspx
робота з таблицею  ПЕРЕГЛЯНУТИ
http://onlinetestpahttp://onlinetestpad.com/ru-ru/Go/Іstorіya-starodavnoi-Ukraini-






Тести за тему Виникнення Русі Пройти


13. Богом громовиці у давніх слов’ян був
А Перун.
Б Велес.
В Сварог.
Г Даждьбог.
14. Утворення Київської Русі завершилося за князювання
А Аскольда.
Б Олега.
В Ігоря.
Г Ольги.
15. У якому році відбулася описана подія?
«Коли ж почули древляни, що він знову йде, порадилися з князем своїм Малом і сказали:
«Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його.
Так і сей: якщо не вб’ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього, кажучи:
«Чого ти йдеш знову? Ти забрав всю данину». І не послухав їх, і древляни, вийшовши на
супротив з города Іскоростеня, вбили його...»
А 882 р.
Б 911 р.
В 945 р.
Г 988

На карті позначено територію Київської Русі за часів правління
А Аскольда.
Б Ігоря.
В Володимира Великого.
Г Ярослава Мудрого.











17. Велика княгиня київська Ольга (945 – 957 рр.) під час свого правління
1 створила осередки центральної князівської влади на місцях і регламентувала процес
збирання данини, запровадивши «погости» та «уроки».
2 поклала край пануванню Хозарського каганату в Причорноморських і Прикаспійських
степах, здійснивши низку військових походів.
3 відвідала Константинополь і прийняла християнство, проте християнізація Русі на
державному рівні не відбулася.
А 1, 2
Б 2, 3
В 1, 3
Г 1, 2, 3
18. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Святослава Ігоревича?
1. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і
сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу
Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
2. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину.
Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа
люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».
А Обидві події.
Б Лише перша.
В Лише друга.
Г Жодна з подій.                              


Комментариев нет:

Отправить комментарий